“Винна карта”

сприятиме розвитку виноградарства та виноробства    

– Можна обійти  всю Європу, але такого горбогір’я, покритого виноградниками, як довкола Берегсаса, не побачимо більше ніде. Воно простягається  в довжину більш, як на 50 кілометрів, – так описувалася ця колись чудова перлина у передовій статті спеціалізованого журналу з виноградарства та виноробства, який виходив у нашому місті в 30-ті роки ХХ століття. Тут завжди вирувало життя. Власники ділянок з ранку до вечора працювали на схилах, щоб восени зібрати щедрий урожай. Ще до 1945 року в шинках, корчмах, винарнях Берегова вільно продавався „сонячний напій”, виготовлений домашніми виноробами. Але прийшли інші часи, і на довколишніх землях почав буяти рясний бур’ян – виноградники занепали. Слід згадати, що під час горезвісної антиалкогольної кампанії у 1985 році вирубали половину закарпатських виноградних плантацій, але душу виноградарів-виноробів не вбили!

Скільки виготовляють  вина аматори зараз – ніхто не знає. Вони, так би мовити, поза законом. Стаття Кримінального кодексу карає приватників за реалізацію власної продукції. На щастя, на винних фестивалях, які проводяться в Мукачеві, Берегові, Ужгороді та Виноградові, міська влада дозволила їм вільно торгувати напоєм сонця та землі. Настав час робити ці заходи більш привабливими і цікавими для всієї України, навіть Європи. Останній мукачівський фестиваль „Червене вино”, проведений в січні, де побували і пригощалися Президенти України та Угорщини Віктор Ющенко і Ласло Шойом, наочно показав великі традиції й можливості, зрештою, неабиякий потенціал закарпатських виноробів-аматорів. А повчитися нам є у кого: наприклад, в Угорщині, де 22 регіони – виноробні. Сусідня держава у вересні-жовтні, коли закінчується збір сонячних грон, проводить яскраві свята – Будафокський фестиваль вина і шампанського, Всесвітній фестиваль „Ода вину” в місті Печ, де можна послухати застільні пісні у виконанні провідних самодіяльних колективів країни, дні збирання винограду в Токаї. Усіх бажаючих, крім дегустації, знайомлять із секретами виготовлення цілющих напоїв Діонісія.

На часі – легалізація приватного виноробства і в нас. Про це йшла мова на ІІІ конференції Спілки приватних виноградарів і виноробів Закарпаття, яка відбулася минулої неділі  у підвалі знаного берегівського фермера Карла Шоша у селі Кідьовш. Розглядалося кілька важливих питань. Відкриваючи цю неординарну зустріч, голова Спілки Олександр Ковач з Ужгородщини відзначив, що статус домашнього вина з кожним роком  набуває все більшої значимості. І нагадав, що на минулій конференції, яка пройшла у Берегові в дегустаційному залі „Старий підвал” (ним опікуються винороб Олександр Якоб, підприємці Олег Гаврильченко та Віктор Дем’янович), було прийнято рішення провести  сертифікацію наданих послуг.

Олександр Ковач повідомив, що за домовленістю з Інститутом виноградарства та виноробства  ім. Таірова (м. Одеса), у лабораторіях цього науково-дослідного закладу  буде проведена експертиза вин закарпатських виноробів-аматорів. Відтак визначать відповідність напоїв до критеріїв якості Держстандарту. За його словами, контролюючі органи можуть по-різному ставитися до виданого сертифікату. Для них цей документ не буде мати ваги, але в очах наших споживачів це вважатиметься престижним. Додати до цього численні нагороди, здобуті на солідних винних фестивалях – і наша винна продукція стане  ще привабливішою.

Завідувач кафедри туризму УжНУ Федір Шандор роздав учасникам зібрання анкети, необхідні для подальшої розробки „Винної карти”. У них повинні бути вказані назва господарства, наявний асортимент вин та закусок до них, нагороди, які отримав винороб, подана історична довідка про місцевість тощо. Крім того, слід мати рекомендації двох членів Спілки. З часом „Винна карта” допоможе туристам не тільки знайти та відвідати винні підвали з визнаними напоями, але й дізнатися  про історію виноробства та виноградарства краю.

Була визначена дата  проведення тренінгів – 1 лютого. Кваліфіковані лектори тут навчатимуть, як правильно приймати туристичні групи. Курси проходимуть за сприяння керівника Берегівського туристичного центру Йосипа Торпої (вулиці Зріні, 25). Опісля винороби пройдуть тестування, а відтак отримають сертифікати від кафедри туризму УжНУ.

Винороб-технолог Свалявського технологічного коледжу Інна Добоні розповіла про діяльність цього державного навчального закладу. Вона констатувала, що бракує інформації про ті регіони, де розвинуто виноградарство та виноробство. У той же час у коледжі, якому понад 50 років, працюють висококваліфіковані викладачі, є сучасна матеріальна база та лабораторії, бібліотека, словом, можна за 3,5 роки здобути ґрунтовну фахову освіту.

Член Берегівського винного лицарського Ордену св. Венцела Йосип Галайда запросив присутніх взяти участь у VІІІ Міжнародному фестивалі вина, який пройде 7-9 березня у Берегові. Його програма передбачає багато цікавих заходів.

На конференції порушувалися й інші проблеми. Зокрема, цінова політика, збільшення врожайності винограду (в Угорщині з одного га збирають, наприклад, 10-12 тонн, у нас – 2-3 тисячі кілограмів), сертифікації винних підвалів, друк буклетів тощо. Констатувалося: слід проводити конструктивну роботу з організаторами різноманітних фестивалів, домовлятися з ними про участь  виноробів-аматорів.

Відтак гостинний господар Карло Шош запропонував  дегустацію вин власного виробництва – Леанка, Багатор, Фурмінт, Мускат, Мускат десертний, Голубок, Отелло, Чорна троянда, Троянда Закарпаття і, звісно, „сонячний напій”, присвячений коханій дружині  „Жужіка, ти моя солодка”. Колеги і знані винороби Олександр Якоб, Дьєрдь Параска, Бейло Варга, Ернест Біров, Іван Урста, Володимир Райчинець, Василь Анталовський та інші високо оцінили їх якість. Як і годиться, було багато запитань стосовно тонкощів виробництва того чи іншого напою, які підвищують смакові якості натурпродукту. Дегустація засвідчила: скрізь потрібно відкривати шинки, корчми з продажу власних вин, щоб скуштувати справжнього закарпатського домашнього вина. Якби держава нарешті пішла назустріч, то приватні винороби створили б у містах і селах сотні пристойних винарень з добротною продукцією. Звісно, під суворим наглядом контролюючих органів. До слова, у Європі, як і в цілому світі, нарід дегустує і п’є в основному вина, а не горілку. У вині є набір усіх мікроелементів, потрібних для здоров’я.

На закінчення Олександр Ковач запропонував наступну конференцію провести 14 березня в його винниці у селі Концово, що на Ужгородщині.

Валерій Разгулов