Складання позовної заяви

    Перший крок, який потрібно зробити для ініціації судового засідання  — це правильно скласти позовну заяву. Приклади типових позовних заяв розвішені на стендах в суді, їх можна знайти і в збірках документів. Але, крім того, є певні правила, які потрібно знати.

   Перш за все слід правильно визначити адресата, до якого поступить ваша заява. В більшості випадків таким буде районний суд. Запам'ятайте: позов до фізичної особи подається по місцю його проживання, до юридичної — по фактичному місцезнаходженню. Закон дозволяє також позивачу у ряді випадків вибрати суд першої інстанції на свій розсуд. Стаття 110 Цивільного процесуального кодексу дає повний перелік таких випадків. Наприклад, ви купили неякісний товар в одному районі міста, а живете в другому. У вас є вибір, куди звертатися: або у суд за місцем проживання, або по місцю знаходження фірми, що продала товар.

       Писати позовну заяву можна і від руки, необов'язково друкувати її на комп'ютері, але все повинно бути чітко і акуратно. Безграмотна заява справить лише  негативне враження на суддю і навіть може  стати причиною відмови в подальшому розгляді справи, оскільки позов порахують складеним не за формою. Це ж відноситься і до мови, на якій складений позовний документ. Закон чітко визначає, що всі судові документи складаються  державною  мовою  — українською. Якщо ви погано нею володієте, краще вдатися до допомоги знайомих, чим писати  російською.

       У шапці документа необхідно вказати інформацію про позивача (власні координати) і про відповідача. Під словами "Позовна заява" в дужках бажано стисло вказати суть справи (наприклад "Про відшкодування морального збитку"). Висловлюйте текст стисло і лише по суті справи.

         Отже, з чого розпочати? Почніть просто, мовляв, такого-то числа в такому-то місці відбулася наступна ситуація. Далі вкажіть, яке ваше право і ким було порушено. Будьте завбачливі, допоможіть судді — в позовній заяві обов'язково пошліться на конкретні статті закону, які, на вашу думку, дають вам право вимагати рішення на вашу користь. Краще, якщо це буде не тільки посилання на конкретний кодекс (наприклад, Цивільний), але і окремий Закон (Указ, Ухвала, документи Пленуму Верховного суду), регулюючий правовідносини в тій сфері, де Ваші права були порушені.

       В кінці заяви чітко сформулюйте, яке рішення суду очікуєте. Не треба сподіватися, що Феміда справедлива до всіх, хто правий. Пам'ятайте, що суддя розглядатиме справу, викликатиме свідків, залучатиме докази тільки в рамках заявлених вами вимог. Все інше може запросто виявитися таким, що "не відноситься до суті". І нарікайте тоді на себе.

        На практиці правосуддя нерідко здійснюється за принципом змагання. Тобто,  правим  буде той, хто зможе краще аргументувати свою позицію, надати необхідні документи.

        Коли текст позовної заяви вже готовий, не забудьте внизу вказати перелік документів, які ви маєте в своєму розпорядженні. Їх копії або оригінали додаються до позову. Оригінали, втім, краще зберегти у себе. Копії документів можна завірити у нотаріуса, а можна і не робити цього — суддя сам звірить їх з оригіналами в судовому засіданні. Крім того, обов'язково зробіть копії позову і документів, що додаються, по кількості відповідачів у вашій справі.

        До суду позов ви можете занести самостійно. У канцелярії поставте вхідний штамп на своїй копії позовної заяви. Це превентивна міра, щоб потім ніхто не сказав, що ваша заява пропала або загубилася в паперах. Позов можна відправити і поштою. Але обов'язково замовленим листом, при цьому не забудьте зберегти чек про оплату послуг "Укрпошти". Разом з позовною заявою вам потрібно надати суду квитанції про сплату держмита. Її види і розмір вказані в Декреті Кабміну "Про державне мито" від 21 січня 1993 року.